ПОРАДИ БАТЬКАМ
Особливості розвитку шестикласників.
1. Основна діяльність дитини у цей період – це спілкування; головне новоявлення цього періоду – почуття дорослості. Дитина змінюється, і, якщо ви бажаєте спокійно пережити цей період, треба дотримуватися деяких правил поведінки у спілкуванні з нею.
2. Необхідно допомогти дитині справитися з перебудовою організму. Для цього треба суворо дотримуватися розкладу денних справ. Не дозволяйте переїдати гострої та жирної їжі, пити каву, їсти багато шоколаду.
3. У цей період діти можуть часами розмовляти по телефону, дивитися телевізор, цілодобово слухати музику. Багато з них захоплюються комп’ютерами, ігровими автоматами. Може бути зацікавлення суто дорослими темами: сучасні музичні теми, «прикольний» одяг, сигарети, наркотики. Тому батьки повинні бути завжди поруч, знати чим займається їх дитина, з ким товаришує. Головне для вашої дитини зараз – спілкування. Спілкуйтеся з нею щодня, цікавтеся її шкільними справами. Не витягуйте з дитини інформацію. Нехай ваша бесіда буде діалогом: розкажіть дитині про свої справи, і тоді вона охоче розповість вам про свої.
4. Старайтеся не сварити дитину, якщо їй щось не вдається. Частіше показуйте свою любов до себе.
5. Давайте дитині більше доручень, розширюйте її домашні обов’язки, привчайте до праці. Обов’язково організуйте для дитини систематичні спортивні заняття.
6. Молодший підліток як читач. Підлітковий вік – це роки, коли людина відкриває для себе новий світ переживань і захоплень. Внутрішній світ підлітка в порівнянні з молодшим шкільним віком набагато складніший. Ускладнюються стосунки підлітка з навколишнім світом.
7. Центральним і специфічним новоутворенням в особистості підлітка психологи вважають «появу в нього уявлень, переконань про те, що він уже не дитина». І хоч у його поведінці зберігається багато дитячого, він хоче бути (і всяко це виставляє) дорослим.
8. Почуття дорослості покладає своєрідний відбиток на ставлення підлітка до свого навколишнього, в тому числі і до мистецтва.
9. Незважаючи на бідність життєвого досвіду, нерозвинену ще свідомість, емоційну збудженість, відсутність належної критичності до результатів своєї творчості багато дітей стають творцями. Вони легко переймаються авторським чуттям, легко переносять у світ мистецтва, легко уявляють себе авторами картин, вони здатні тонко відчувати поетичне слово.
10. У школярів цього віку з’являється підвищений інтерес до мистецтва в цілому, але література і кіно стають найулюбленішими. Відбувається переоцінка смаків і симпатій. 10-12 річний школяр захоплений подвигами, героїкою, пригодами, його улюбленими кумирами стають сильні і пристрасні особистості. Політ мрій у цьому віці настільки сильний, що учень здатен жити паралельним і реальним життям, і створеним у його мріях, фантазіях. У читанні багато з них якраз і знаходять вихід своїм мріям. Сама книга владно входить у їх життя і сприймається як саме життя. У цьому віці учні починають критично ставитись до казок і відкидати їх, бо це «для дітей», хоча потайки продовжують їх читати.
11. Дітям властиве вміння естетичного співпереживання. Від читання книг вони одержують задоволення. Твір здатен захопити їх своїм настроєм, підкорити собі. Наприклад, діти, які ніколи не бачили моря, можуть доволі яскраво уявити його собі і описати. Вони можуть легко «включатися» у сам твір, відчувати себе учасником подій, що описуються в книзі. Звідси їх бурхлива реакція під час читання.
12. Сприйняття літератури в цьому віці називають наївно-реалістичним. Це йде від конкретності дитячого мислення. Ця конкретність зв’язана з його загальною скерованістю на навколишній світ, з його потребою якомога ширше і повніше ознайомитися з явищами дійсності. Тому необхідно правильно добирати літературу для дітей цього віку, бо саме зараз ви зможете прищепити своїй дитині навички читача, розвинути її естетичне сприйняття й відтворювальну уяву, логічне мислення, пам'ять, асоціативне мислення, - навчити мислити.
Комп’ютерні ігри руйнують психіку дитини.
Проблема комп’ютерної ігроманії є дуже актуальною. Адже кожна друга дитина, яка спробувала пограти в комп’ютерні стратегії, вже не може відмовитися від цього задоволення. Юнаків і підлітків ніби затягує в комп’ютерний вир де вони проживають ціле життя: віртуально народжуються, живуть, помирають.
Перші симптоми комп’ютерної залежності проявляються у дітей, які весь вільний час проводять перед монітором, снідають, обідають і вечеряють, не відходячи від комп’ютера, й агресивно реагують на наші спроби відірвати їх від комп’ютерних ігор чи Інтернету.
Учені давно встановили, що невпевненим у собі людям, які мають труднощі у спілкуванні з оточенням, віртуальний світ більше до вподоби, ніж реальний. Як правило такі люди дуже сором’язливі, іноді мають занижену самооцінку. Інтернет, ігри, «спілкування» з монітором дають ім. можливість, утекти їм від реальності, реалізувати свої бажання, а отже, відчувати себе сильними і від нікого не залежними.
Дуже часто всесвітня павутина затягує користувача так міцно, що він перестає робити звичайні життєво необхідні речі: спати, повноцінно харчуватися, прибирати в кімнаті, спілкуватися з друзями тощо. Людина годинами наче прикута до екрана, у неї з’являється ейфорія від користування Інтернетом чи просто комп’ютерною технікою.
Допомагаючи дитині, підтримуйте зв'язок з учителями, щоб ваші вимоги і вимоги вчителів до навчання були однакові.
Особливості розвитку шестикласників.
1. Основна діяльність дитини у цей період – це спілкування; головне новоявлення цього періоду – почуття дорослості. Дитина змінюється, і, якщо ви бажаєте спокійно пережити цей період, треба дотримуватися деяких правил поведінки у спілкуванні з нею.
2. Необхідно допомогти дитині справитися з перебудовою організму. Для цього треба суворо дотримуватися розкладу денних справ. Не дозволяйте переїдати гострої та жирної їжі, пити каву, їсти багато шоколаду.
3. У цей період діти можуть часами розмовляти по телефону, дивитися телевізор, цілодобово слухати музику. Багато з них захоплюються комп’ютерами, ігровими автоматами. Може бути зацікавлення суто дорослими темами: сучасні музичні теми, «прикольний» одяг, сигарети, наркотики. Тому батьки повинні бути завжди поруч, знати чим займається їх дитина, з ким товаришує. Головне для вашої дитини зараз – спілкування. Спілкуйтеся з нею щодня, цікавтеся її шкільними справами. Не витягуйте з дитини інформацію. Нехай ваша бесіда буде діалогом: розкажіть дитині про свої справи, і тоді вона охоче розповість вам про свої.
4. Старайтеся не сварити дитину, якщо їй щось не вдається. Частіше показуйте свою любов до себе.
5. Давайте дитині більше доручень, розширюйте її домашні обов’язки, привчайте до праці. Обов’язково організуйте для дитини систематичні спортивні заняття.
6. Молодший підліток як читач. Підлітковий вік – це роки, коли людина відкриває для себе новий світ переживань і захоплень. Внутрішній світ підлітка в порівнянні з молодшим шкільним віком набагато складніший. Ускладнюються стосунки підлітка з навколишнім світом.
7. Центральним і специфічним новоутворенням в особистості підлітка психологи вважають «появу в нього уявлень, переконань про те, що він уже не дитина». І хоч у його поведінці зберігається багато дитячого, він хоче бути (і всяко це виставляє) дорослим.
8. Почуття дорослості покладає своєрідний відбиток на ставлення підлітка до свого навколишнього, в тому числі і до мистецтва.
9. Незважаючи на бідність життєвого досвіду, нерозвинену ще свідомість, емоційну збудженість, відсутність належної критичності до результатів своєї творчості багато дітей стають творцями. Вони легко переймаються авторським чуттям, легко переносять у світ мистецтва, легко уявляють себе авторами картин, вони здатні тонко відчувати поетичне слово.
10. У школярів цього віку з’являється підвищений інтерес до мистецтва в цілому, але література і кіно стають найулюбленішими. Відбувається переоцінка смаків і симпатій. 10-12 річний школяр захоплений подвигами, героїкою, пригодами, його улюбленими кумирами стають сильні і пристрасні особистості. Політ мрій у цьому віці настільки сильний, що учень здатен жити паралельним і реальним життям, і створеним у його мріях, фантазіях. У читанні багато з них якраз і знаходять вихід своїм мріям. Сама книга владно входить у їх життя і сприймається як саме життя. У цьому віці учні починають критично ставитись до казок і відкидати їх, бо це «для дітей», хоча потайки продовжують їх читати.
11. Дітям властиве вміння естетичного співпереживання. Від читання книг вони одержують задоволення. Твір здатен захопити їх своїм настроєм, підкорити собі. Наприклад, діти, які ніколи не бачили моря, можуть доволі яскраво уявити його собі і описати. Вони можуть легко «включатися» у сам твір, відчувати себе учасником подій, що описуються в книзі. Звідси їх бурхлива реакція під час читання.
12. Сприйняття літератури в цьому віці називають наївно-реалістичним. Це йде від конкретності дитячого мислення. Ця конкретність зв’язана з його загальною скерованістю на навколишній світ, з його потребою якомога ширше і повніше ознайомитися з явищами дійсності. Тому необхідно правильно добирати літературу для дітей цього віку, бо саме зараз ви зможете прищепити своїй дитині навички читача, розвинути її естетичне сприйняття й відтворювальну уяву, логічне мислення, пам'ять, асоціативне мислення, - навчити мислити.
Комп’ютерні ігри руйнують психіку дитини.
Проблема комп’ютерної ігроманії є дуже актуальною. Адже кожна друга дитина, яка спробувала пограти в комп’ютерні стратегії, вже не може відмовитися від цього задоволення. Юнаків і підлітків ніби затягує в комп’ютерний вир де вони проживають ціле життя: віртуально народжуються, живуть, помирають.
Перші симптоми комп’ютерної залежності проявляються у дітей, які весь вільний час проводять перед монітором, снідають, обідають і вечеряють, не відходячи від комп’ютера, й агресивно реагують на наші спроби відірвати їх від комп’ютерних ігор чи Інтернету.
Учені давно встановили, що невпевненим у собі людям, які мають труднощі у спілкуванні з оточенням, віртуальний світ більше до вподоби, ніж реальний. Як правило такі люди дуже сором’язливі, іноді мають занижену самооцінку. Інтернет, ігри, «спілкування» з монітором дають ім. можливість, утекти їм від реальності, реалізувати свої бажання, а отже, відчувати себе сильними і від нікого не залежними.
Дуже часто всесвітня павутина затягує користувача так міцно, що він перестає робити звичайні життєво необхідні речі: спати, повноцінно харчуватися, прибирати в кімнаті, спілкуватися з друзями тощо. Людина годинами наче прикута до екрана, у неї з’являється ейфорія від користування Інтернетом чи просто комп’ютерною технікою.
Допомагаючи дитині, підтримуйте зв'язок з учителями, щоб ваші вимоги і вимоги вчителів до навчання були однакові.
Рекомендовано листом МОН
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці
дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником,
шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що
вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника.
Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами,
обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена
нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях
звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності
поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати
про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю,
якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого
боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння,
увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним
питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час,
вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу.
Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє,
використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не
пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну
успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання
йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у
дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати
покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні
завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо
дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями,
допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть
дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу
дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що
вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на
прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте
будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в
школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну
кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб
пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того,
щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини
відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній
атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати
проблеми в школі.
Немає коментарів:
Дописати коментар